Святослав Вакарчук
О мамо рідна ти мене не жди

Заснули мальви біля хати,

Їх місяць вийшов колихати.

І тільки мати не засне,

Мати не засне,

Жде вона мене.

Мати не засне,

Жде вона мене.


О, мамо рідна, ти мене не жди,

Мені в наш дім ніколи не прийти.

З мойого серця мальва проросла

І кров'ю зацвіла.


Не плач же, мамо, ти ж бо не одна,

Багато мальв насіяла війна.

Вони шепочуть для тебе восени:

Засни, засни, засни, засни.


У матерів є любі діти,

А у моєї тільки квіти.

Самотні квіти під вікном,

Квіти під вікном

Заснули вже давно.

Квіти під вікном

Заснули вже давно.