Я гублюсь в її волоссі легше, ніж у Метрограді
Нерви знову не вивозять, це Меркурій в ретрограді
На порозі знову осінь, ми не те щоби їй раді
Я один залишусь зовсім, ти поїдеш в листопаді
Ти поїдеш вчитись в Польщу, я поїду пити в Київ
Знов когось вписати прошу, знов кочую по квартирах
Знов не сплю вже дві доби, ностальгія як лавина
Знаю про ще мрієш ти, і ця жертва необхідна
Я - етап твого життя, що майже добіг кінця
Забудь все, що обіцяв, всі фантазії сміття
Щось всередині безодня розриває на шмаття
Заперечення і торг, ну коли вже прийняття,
що ти там, де виють лиш вільні вітри
Там, де приліт - це птахи навесні
За всіх, хто не може - спокійно живи
і хоч інколи пиши
Шо ти там? Шо ти там, в чужому домі?
Тут повний сюр. Повний сюр, але я в нормі
Сподіваюсь ти там не сама. Хто поряд з тобою?
Я без тебе, світла і тепла. Досить цинічна доля
